Вентиляція та опалення птахівничих і тваринницьких приміщень
I. Припливно-витяжна вентиляція. Фактори, що впливають на повітряний режим птахівничих підприємств.
Кисень відіграє основну роль у життєдіяльності тварин і птиці. Наявність його у вдихуваному повітрі обов'язкова. B легенях кисень поглинається кров'ю і розноситься по всіх клітинах організму, окислюючи при цьому поживні речовини.
Обсяг споживаного кисню залежить насамперед від виду птаха, його віку, кількості та якості корму, температури повітря та інших чинників. Споживання кисню в курчат яйценосних порід на 10-12% нижче, ніж у курчат м'ясо-яйценосних порід. Під час руху курчата споживають на 30-40% більше кисню, а під час сну на 10-15% менше порівняно із середньою величиною. Що птах молодший, то більше свіжого повітря йому необхідно подавати припливною вентиляцією. До нестачі кисню птахи дуже чутливі. Зниження вмісту кисню на 1 % негативно впливає на здоров'я птиці. B цьому разі в її організмі недоокислюються білки, жири та вуглеводи й одночасно накопичуються токсичні продукти, що призводить ê захворюванням і зниженню продуктивності.
B атмосферному повітрі міститься незначна кількість вуглекислого газу. B птахівничих приміщеннях за поганої припливно-витяжної вентиляції він може накопичуватися у великому обсязі. Основним джерелом надходження вуглекислого газу є птиця. Кількість його залежить від щільності посадки та рівня газообміну в птиці, а обсяг вуглекислого газу, що виділяється птахом, - від її віку. Середні показники виділення вуглекислого газу (л/год) птахом несучих порід на 1 кг живої ваги під час дихання наведено в таблиці1.
Таблиця1
| Вік птиці, дні | Кількість вуглекислого газу, л/год |
| Курчата (клітинне утримання) 1-5 | 2,70 |
| 6-10 | 2,60 |
| 11-20 | 2,60 |
| 21-40 | 2,40 |
| 41-50 | 1,60 |
| 51-60 | 1,60 |
| 61-90 | 1,60 |
| Курчата (підлогове утримання) 80-90 | 0,77 |
| 125-150 | 0,80 |
| Курка-несучка | 0,895 |
Тривалий вплив великих концентрацій вуглекислого газу (понад 1%) спричиняє хронічне отруєння птиці, що в кінцевому рахунку позначається на її продуктивності. Так, у М'ЯСНИХ порід курей погіршується поїдання корму, його перетравність, і в результаті вага їхня знижується на 15-20%.
Склад атмосферного повітря після надходження в птахівниче приміщення змінюється. Якість його погіршується також за рахунок аміаку і сірководню, що виділяються при розкладанні азото- і сірковмісних речовин посліду, сечі та підстилки.
Велика кількість аміаку спостерігається в повітрі птахівничих приміщень, головним чином у разі утримання птаха на глибокій підстилці та нерегулярного прибирання посліду. Утворюється аміак у всі сезони року за плюсових температур повітря в пташниках.
У концентрації, що перевищує 0,02 мг/л, аміак подразнює клітини слизових оболонок носа, гортані, трахеї, бронхів і може призвести до набряку легенів. Крім того, потрапляючи в кров, аміак руйнує червоні кров'яні тільця, чим ускладнює постачання органів киснем.
Аналогічно діє аміак на обслуговуючий персонал. Тривале вдихання його може викликати катар верхніх дихальних шляхів, головний біль, нудоту. Завдяки хорошій розчинності у воді аміак поглинається вологими огороджувальними поверхнями приміщення та обладнання.
При змінах температури і вологості повітря в пташнику він або випаровується з поверхонь, або знову адсорбується на них, у тому й іншому випадку забруднюючи повітря. Тому не можна допускати накопичення аміаку в птахівничих приміщеннях.
Сірководень легко відчувається за мінімальних концентрацій його в повітрі. За високої концентрації запах сірководню може не відчуватися. Отруйна дія сірководню настільки велика. Що в концентрації 0,015 мг/л повітря він може викликати у птиці та людей серйозні захворювання аж до порушення серцевої діяльності.
Динаміка накопичення сірководню змінюється залежно від пори року. B зимово-весняний період за температури повітря в пташнику від +5 до +10° кількість сірководню перебуває в допустимих межах. B літні місяці під впливом більш високої температури повітря розкладання посліду і підстилки посилюється.
Концентрація сірководню в пташнику збільшується і часто перевищує гранично допустиму норму в 5 разів. Небезпечним джерелом сірководню можуть стати жижезбірники, якщо вони приєднані до каналізаційної мережі приміщень без гідравлічних затворів.
Таким чином, газовий склад повітря в птахівничих приміщеннях відрізняється від атмосферного підвищеним вмістом вуглекислого газу, аміаку, сірководню і клоачних газів. Шкідливі гази з пташників видаляють добре діючими вентиляційними установками. Ефективною може бути названа така система вентиляції, яка забезпечує концентрацію шкідливих домішок у повітрі пташника, що є нижчою за допустимі зоогігієнічними нормами (табл. 2).
Таблиця 2
| Найменування шкідливостей | Гранично допустимі концентрації | ||
| % | л/м3 | мг/л | |
| Вуглекислий газ | 0,18-0,2 | 1,8-2,0 | 3,56-3,95 |
| Аміак | - | 0,013 | 0,01 |
| Сірководень | - | 0,0032 | 0,005 |
